-
1 adduce
надавати ( докази тощо), надавати ( докази тощо), приймати ( докази тощо); долучати до справи ( докази тощо)- adduce evidence
- adduce proof
- adduce reasons -
2 mount
збирати ( докази тощо); накопичуватися ( про докази злочину тощо); подавати ( позов); (роз)починати ( розслідування)- mount a defence of insanity
- mount a guerilla war
- mount a suit
- mount a terrorist attack
- mount an investigation
- mount evidence
- mount guard
- mount the throne -
3 deposit
1) поклаж; вклад, внесок ( у банк); перший внесок ( при платежі на виплату); депозит; депозитне посвідчення; депонування ( ратифікаційних грамот); забезпечення, завдаток, порука; зберігальна розписка; прилучення до матеріалів справи (документів, запротокольованих свідчень, речових доказів тощо)2) робити внесок ( у банк), вносити вклад ( у банк); вносити на депозит, депонувати, здавати на зберігання; надавати гарантію (забезпечення), давати завдаток; прилучати до справи ( про документ); прилучати до матеріалів справи (документи, запротокольовані свідчення, речові докази тощо); залишати ( відбитки пальців тощо)•- deposit feedeposit the instruments of ratification for safe keeping — здавати ратифікаційні грамоти на зберігання
- deposit fingerprints
- deposit account
- deposit at short notice
- deposit for hire
- deposit funds
- deposit money
- deposit monitoring system
- deposit receipt
- deposit to night safe -
4 furnish
1. n розм.опорядження; оздоблення; прикрашання; окраса2. v1) постачати; забезпечувати; надавати; доставляти2) військ. чинити3) обставляти, меблювати4) подавати (докази тощо)furnish out — доповнити, заповнити; постачати у достатній кількості
* * *I nобробка; прикрасаII v1) постачати, забезпечувати, надавати; доставляти; здійснювати ( підтримку); чинити ( опір); давати ( відповідь), надавати ( докази)2) обставляти, меблювати -
5 develop
викладати, наводити, розкривати (аргументи, мотиви тощо); давати ( свідчення); розробляти; отримувати (підтримку, докази тощо)- develop proof
- develop public support
- develop testimony -
6 exhibit
1) експонат; додаток ( до документа); речовий доказ2) виявляти; показувати, експонувати; пред'являти ( документ тощо); подавати (документи, речові докази тощо)•- exhibit powers -
7 frame
1) структура, система2) формулювати, укладати, розробляти, опрацьовувати ( документ тощо); розм. підтасовувати (факти, докази тощо); розм. фабрикувати справу, несправедливо обвинувачувати; розм. судити за фальшивими обвинуваченнями; розм. засуджувати за фальшивими обвинуваченнями•- frame law
- frame legislation
- frame of government
- frame-up
- frame up evidence
- frame-up trial -
8 frame-up
1) розм. фабрикація, фальсифікація, підтасовування (фактів, справи); розм. неправомірний арешт; розм. таємна змова; розм. судова інсценівка, судова розправа, сфабрикована справа, сфабриковане обвинувачення; розм. сфабрикований доказ2) розм. засуджувати за фальшивими обвинуваченнями; розм. підтасовувати (факти, докази тощо), фабрикувати ( справу тощо); розм. несправедливо обвинувачувати -
9 lame
1. n1) (the lame) збірн. кульгаві2) тонка металева пластинка2. adj1) кривий (на ногу); кульгавийto be lame of (in) one leg — кульгати на одну ногу
2) пошкоджений, покалічений (про ногу)3) який кульгає (шкандибає)4) невдалий, незадовільний; непереконливий; недостатній (про докази тощо)5) неправильний6) паралізований; калічний; кволий, слабкийlame under the hat — дурний, нетямущий
lame duck — а) невдаха, банкрут; б) амер. непереобраний член конгресу тощо; в) ав., розм. пошкоджений літак; г) гульвіса, шалапут
3. vнівечити, калічити* * *I [leim] a1) кульгавий; ушкоджений, покалічений (звич. про ногу); який спотикається, який накульгує2) невдалий, незадовільний; непереконливий; необґрунтований; неправильний (про вірш, розмір)3) icт. покалічений, слабкий, паралізований; тex. який вийшов з ладу4) aмep. простакуватий; відсталий5) iм. ( the lame) кульгаві; "сірість", убогість ( про людину); міщанинII [leim] vкалічити, покалічитиIII [leim] n -
10 afford
давати, надавати; наводити (докази тощо); дозволяти собі- afford a remedy
- afford a right
- afford an effective protection
- afford privilege
- afford proof
- afford protection
- afford satisfaction
- afford shelter -
11 bring out
-
12 circumstantial
1) деталь, подробиця2) побічний, непрямий ( про докази тощо); докладний•- circumstantial guarantee
- circumstantial proof -
13 come to light
-
14 cumulate
накопичувати, збирати ( докази тощо) -
15 garble
псувати; викривляти; фальсифікувати, підтасовувати (факти, докази тощо) -
16 package protectively
-
17 piece
1) частина; окремий предмет; ділянка (землі)2) збирати ( докази тощо)•- piece evidence together
- piece-job
- piece of action
- piece of evidence
- piece of the action
- piece-work -
18 wangle
підтасовувати (факти, докази тощо) -
19 weigh
-
20 urge
1. nспонука, спонукальний мотив; поштовх2. v1) примушувати, гнати, підганяти (тж urge on)2) спонукати, змушувати3) переконувати, наполягати; настійно прохати4) наполегливо радити, наводити (докази тощо)5) доводити до відомаlet me urge upon you the importance of this argument — дозвольте мені звернути вашу увагу на важливість цього аргументу
6) набридати, надокучати7) тех. форсувати* * *I n; singспонукання, мотивcreative urge — творчий порив, творчий настрій
II vurge to travel — прагнення /тяга/ до подорожей
1) спонукати, гнати, підганяти ( часто urge on)with whip and spur the rider urged his horse onward — хлистом, шпорами вершник погоняв свого коня
2) змушуватиthree general purposes have urge d me to the task — три головні мети змусили мене зайнятися цим питанням; підбурювати, нацьковувати
3) переконувати, наполягати; наполегливо проситиwe urged him to take steps — ми наполягали на тому, щоб він прийняв заходи
I urged him to take more care — я благав його бути більш уважним; вмовляти; нав'язувати (що-н.)
4) висувати; відстоювати; просуватиto urge a claim — висунути претензію; відстоювати своє право (на що-н.); доводити до відома
let me urge upon you the importance of this measure — дозвольте мені звернути вашу увагу на важливість цього заходу
5) надоїдати, докучати6) тex. форсувати
См. также в других словарях:
доказ — у, ч. 1) Незаперечний довід або факт, який підтверджує істинність чого небудь; підтвердження. || рідко. Донос на кого небудь. 2) Предмет або обставина, які свідчать про чию небудь провину. •• Непрямі/ до/кази докази, з яких (за умови їх… … Український тлумачний словник
відбиватися — а/юся, а/єшся, недок., відби/тися, відіб ю/ся, відіб є/шся; мин. ч. відби/вся, би/лася, би/лося; наказ. сп. відби/йся; док. 1) Відламуватися, відпадати, відколюватися внаслідок ударів. 2) Захищаючись від когось, завдавати ударів. || перен.… … Український тлумачний словник
матеріал — у, ч. 1) Те, з чого що небудь виготовляють, виробляють, будують тощо; сировина. || у спол. з означ. Те, що призначене для того, на що вказує зміст означення. Абразивні матеріали. Садивний матеріал. •• Будіве/льні матеріа/ли природні та штучні… … Український тлумачний словник
поважний — а, е. 1) Який заслуговує, вартий поваги; який користується повагою. || Відомий своєю роботою, заслугами, посадою і т. ін. || Немолодий. || Уживається при звертанні. 2) Який відзначається вдумливістю, серйозністю (про людину). || Сповнений поваги… … Український тлумачний словник
умотивовувати — (вмотиво/вувати), ую, уєш, недок., умотивува/ти (вмотивува/ти), у/ю, у/єш, док., перех. Наводити аргументи, докази, які пояснюють, виправдовують певні дії, вчинки тощо або доводять їх необхідність; обґрунтовувати … Український тлумачний словник
